Значення в інших словниках
-
розсудити —
розсуди́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
розсудити —
РОЗСУДИ́ТИ див. розсу́джувати.
Словник української мови у 20 томах
-
розсудити —
ОБДУМУВАТИ (у думках перебирати, всебічно оцінювати що-небудь, намічаючи можливі варіанти дії, висловлення і т. ін.), ПРОДУ́МУВАТИ, ОБМІРКО́ВУВАТИ, РОЗМІРКО́ВУВАТИ, ОБМИ́СЛЮВАТИ, ОБМИШЛЯТИ, ОБМІЗКО́ВУВАТИ, РОЗДУ́МУВАТИ, РОЗСУ́ДЖУВАТИ, ПРИМІРЯ́ТИСЯ...
Словник синонімів української мови
-
розсудити —
Розсуди́ти, -джу́, -су́диш, -су́дять
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
розсудити —
РОЗСУДИ́ТИ див. розсу́джувати.
Словник української мови в 11 томах
-
розсудити —
Розсуджувати, -джую, -єш сов. в. розсудити, -джу, -диш, гл. 1) Разсуживать, разсудить, рѣшить. Розсуджує пригнічених по правді. К. Іов. 79. Зараз не вішають, а поперед розсудять. Ном. № 7445. 2) Разрѣшать, разрѣшить, разгадать.
Словник української мови Грінченка