Великий тлумачний словник сучасної мови

розсудливий

розсу́дливий

-а, -е.

1》 Здатний мислити, міркувати, діяти правильно й розумно.

2》 Який виражає розсудливість.

3》 Обґрунтований, розумний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розсудливий — розсу́дливий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. розсудливий — Розважливий, розміркований; (крок) розумний, обґрунтований, вмотивований; пр. РОЗСУДЛИВО, о. з розсудом, і всі п. ф. від розсудливий.  Словник синонімів Караванського
  3. розсудливий — див. вихований; розумний; спокійний  Словник синонімів Вусика
  4. розсудливий — Розважний, розважливий, обережний, обачний, обачливий, поміркований, статечний, див. серйозний  Словник чужослів Павло Штепа
  5. розсудливий — РОЗСУ́ДЛИВИЙ, а, е. 1. Здатний мислити, міркувати, діяти правильно й розумно. Тихий був Василько, розсудливий. Хто його й на розум добрий наставляв, Господь його знає!...  Словник української мови у 20 томах
  6. розсудливий — РОЗСУ́ДЛИВИЙ (здатний обмірковувати, діяти правильно й розумно), РОЗВА́ЖЛИВИЙ, РОЗВА́ЖНИЙ, ПОМІРКО́ВАНИЙ, РАЦІОНАЛІСТИ́ЧНИЙ, ТВЕРЕ́ЗИЙ, РОЗМІРКО́ВАНИЙ розм., РОЗСУ́ДНИЙ діал. "Не така вона буває, як розмовляє зо мною.  Словник синонімів української мови
  7. розсудливий — Розсу́дливий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. розсудливий — РОЗСУ́ДЛИВИЙ, а, е. 1. Здатний мислити, міркувати, діяти правильно й розумно. Тихий був Василько, розсудливий. Хто його й на розум добрий наставляв, господь його знає!...  Словник української мови в 11 томах