розсудливий

Розважливий, розміркований; (крок) розумний, обґрунтований, вмотивований; пр. РОЗСУДЛИВО, о. з розсудом, і всі п. ф. від розсудливий.

Значення в інших словниках

1. розсудливий — розсу́дливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. розсудливий — див. вихований; розумний; спокійний  Словник синонімів Вусика
3. розсудливий — -а, -е. 1》 Здатний мислити, міркувати, діяти правильно й розумно. 2》 Який виражає розсудливість. 3》 Обґрунтований, розумний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розсудливий — Розважний, розважливий, обережний, обачний, обачливий, поміркований, статечний, див. серйозний  Словник чужослів Павло Штепа
5. розсудливий — РОЗСУ́ДЛИВИЙ, а, е. 1. Здатний мислити, міркувати, діяти правильно й розумно. Тихий був Василько, розсудливий. Хто його й на розум добрий наставляв, Господь його знає!...  Словник української мови у 20 томах
6. розсудливий — РОЗСУ́ДЛИВИЙ (здатний обмірковувати, діяти правильно й розумно), РОЗВА́ЖЛИВИЙ, РОЗВА́ЖНИЙ, ПОМІРКО́ВАНИЙ, РАЦІОНАЛІСТИ́ЧНИЙ, ТВЕРЕ́ЗИЙ, РОЗМІРКО́ВАНИЙ розм., РОЗСУ́ДНИЙ діал. "Не така вона буває, як розмовляє зо мною.  Словник синонімів української мови
7. розсудливий — Розсу́дливий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. розсудливий — РОЗСУ́ДЛИВИЙ, а, е. 1. Здатний мислити, міркувати, діяти правильно й розумно. Тихий був Василько, розсудливий. Хто його й на розум добрий наставляв, господь його знає!...  Словник української мови в 11 томах