розсудливий —
розсу́дливий прикметник
Орфографічний словник української мови
розсудливий —
Розважливий, розміркований; (крок) розумний, обґрунтований, вмотивований; пр. РОЗСУДЛИВО, о. з розсудом, і всі п. ф. від розсудливий.
Словник синонімів Караванського
розсудливий —
-а, -е. 1》 Здатний мислити, міркувати, діяти правильно й розумно. 2》 Який виражає розсудливість. 3》 Обґрунтований, розумний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розсудливий —
Розважний, розважливий, обережний, обачний, обачливий, поміркований, статечний, див. серйозний
Словник чужослів Павло Штепа
розсудливий —
РОЗСУ́ДЛИВИЙ, а, е. 1. Здатний мислити, міркувати, діяти правильно й розумно. Тихий був Василько, розсудливий. Хто його й на розум добрий наставляв, Господь його знає!...
Словник української мови у 20 томах
розсудливий —
РОЗСУ́ДЛИВИЙ (здатний обмірковувати, діяти правильно й розумно), РОЗВА́ЖЛИВИЙ, РОЗВА́ЖНИЙ, ПОМІРКО́ВАНИЙ, РАЦІОНАЛІСТИ́ЧНИЙ, ТВЕРЕ́ЗИЙ, РОЗМІРКО́ВАНИЙ розм., РОЗСУ́ДНИЙ діал. "Не така вона буває, як розмовляє зо мною.
Словник синонімів української мови
розсудливий —
Розсу́дливий, -ва, -ве
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
розсудливий —
РОЗСУ́ДЛИВИЙ, а, е. 1. Здатний мислити, міркувати, діяти правильно й розумно. Тихий був Василько, розсудливий. Хто його й на розум добрий наставляв, господь його знає!...
Словник української мови в 11 томах