спокійний — Словник синонімів Вусика

Значення в інших словниках

спокійний — (який має спокійну вдачу) тихий, супокійний, погідливий, смирний, (про життя, старість) мирний, ідилічний, безтурботний. Словник синонімів Полюги
спокійний — спокі́йний прикметник Орфографічний словник української мови
спокійний — (на вдачу) тихий, лагідний, врівноважений; (куток) затишний; (- рухи) повільний, не нервовий; (голос) не схвильований, не збуджений; (- тварин) СМИРНИЙ; (колір) не дратівний; супокійний. Словник синонімів Караванського
спокійний — [споук’ійнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
спокійний — -а, -е. 1》 Який перебуває в стані спокою (у 1 знач.). || Який перебуває в стані рівноваги. || У якому нема великого руху, шуму. || Який відзначається спокоєм, стриманістю, рівністю у перебігу, виявленні. || Повільний, розмірений. Великий тлумачний словник сучасної мови
спокійний — СПОКІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Який перебуває в стані спокою (у 1 знач.). Непроглядний гай стоїть тихий та спокійний, темний та свіжий (Марко Вовчок); Погода чудова, тиха, безхмарна, вітру нема, море спокійне (М. Словник української мови у 20 томах
спокійний — диви́тися (пря́мо (зі спокі́йною со́вістю, сміли́во і т. ін.)) в о́чі кому—чому. Не відчувати своєї провини перед кимсь, не соромитися за свої дії, вчинки. (Мандрика:) Я зразу хотів сказати .. вам, що я дуже радий, що можу чесно дивитися вам в очі (О. Фразеологічний словник української мови
спокійний — БЕЗВІ́ТРЯНИЙ (про погоду, пору дня або року і т. ін. — без вітру), БЕЗВІ́ТРИЙ рідше; ШТИЛЬОВИ́Й (перев. про погоду на морі). Побризкані росою, трави стояли тихі, принишклі... Словник синонімів української мови
спокійний — Спокі́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
спокійний — СПОКІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Який перебуває в стані спокою (у 1 знач.). Непроглядний гай стоїть тихий та спокійний, темний та свіжий (Вовчок, І, 1955, 367); Погода чудова, тиха, безхмарна, вітру нема, море спокійне (Коцюб. Словник української мови в 11 томах