спокійний

диви́тися (пря́мо (зі спокі́йною со́вістю, сміли́во і т. ін.)) в о́чі кому—чому. Не відчувати своєї провини перед кимсь, не соромитися за свої дії, вчинки. (Мандрика:) Я зразу хотів сказати .. вам, що я дуже радий, що можу чесно дивитися вам в очі (О. Довженко); Кожен повинен працювати так, щоб не було соромно перед самим собою, щоб можна було з спокійною совістю дивитися в очі товаришам (З газети).

з чи́стою (спокі́йною) со́вістю; з чи́стим (спокі́йним) сумлі́нням. Будучи переконаним у своїй правоті; не відчуваючи гризоти, сорому і т. ін. Піти б у школу та сказати: “Ось я вернувся й на минулому ставлю хрест! Наше гасло: На свободу — з чистою совістю!” (О. Гончар); Посол Вєльовейський прилюдно заявляє, що любить русинів. Ну, кого такі пани люблять, того я з спокійним сумлінням можу не любити (І. Франко); // Чесно. Жити (треба) з чистою совістю, як мама ото казала (О. Гончар). по (чи́стій) со́вісті. — Коли по совісті (вибрали) — нічого не скажу: мій синаш ніколи, Свириде, в Сірка очей не позичав (М. Стельмах); Ми по чистій совісті можемо сказати, що свої обов’язки перед львів’янами сповняємо (виконуємо), а взаємин не бачимо (М. Драгоманов).

Значення в інших словниках

1. спокійний — (який має спокійну вдачу) тихий, супокійний, погідливий, смирний, (про життя, старість) мирний, ідилічний, безтурботний.  Словник синонімів Полюги
2. спокійний — спокі́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. спокійний — (на вдачу) тихий, лагідний, врівноважений; (куток) затишний; (- рухи) повільний, не нервовий; (голос) не схвильований, не збуджений; (- тварин) СМИРНИЙ; (колір) не дратівний; супокійний.  Словник синонімів Караванського
4. спокійний — I безтурботний, поміркований, розважливий, розсудливий, флегма, флегматичний Фразеологічні синоніми: спокійний, як віник II див. безтурботний  Словник синонімів Вусика
5. спокійний — [споук’ійнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
6. спокійний — -а, -е. 1》 Який перебуває в стані спокою (у 1 знач.). || Який перебуває в стані рівноваги. || У якому нема великого руху, шуму. || Який відзначається спокоєм, стриманістю, рівністю у перебігу, виявленні. || Повільний, розмірений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. спокійний — СПОКІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Який перебуває в стані спокою (у 1 знач.). Непроглядний гай стоїть тихий та спокійний, темний та свіжий (Марко Вовчок); Погода чудова, тиха, безхмарна, вітру нема, море спокійне (М.  Словник української мови у 20 томах
8. спокійний — БЕЗВІ́ТРЯНИЙ (про погоду, пору дня або року і т. ін. — без вітру), БЕЗВІ́ТРИЙ рідше; ШТИЛЬОВИ́Й (перев. про погоду на морі). Побризкані росою, трави стояли тихі, принишклі...  Словник синонімів української мови
9. спокійний — Спокі́йний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. спокійний — СПОКІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Який перебуває в стані спокою (у 1 знач.). Непроглядний гай стоїть тихий та спокійний, темний та свіжий (Вовчок, І, 1955, 367); Погода чудова, тиха, безхмарна, вітру нема, море спокійне (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах