Великий тлумачний словник сучасної мови

спокійний

спокі́йний

-а, -е.

1》 Який перебуває в стані спокою (у 1 знач.).

|| Який перебуває в стані рівноваги.

|| У якому нема великого руху, шуму.

|| Який відзначається спокоєм, стриманістю, рівністю у перебігу, виявленні.

|| Повільний, розмірений.

|| Який дозволяє уникнути турбот, незручностей, зберегти спокій.

Спокійний стан — стан повної нерухомості.

Спокійна сталь — сталь, яку одержують за більш повного, порівняно з киплячою і напівспокійною сталлю, розкислення рідкого металу і яка характеризується більшою однорідністю властивостей.

2》 Який не відчуває хвилювань, тривоги і т. ін. який перебуває в стані душевного спокою (про людину).

|| Власт. такій людині.

|| Який виражає душевний спокій, врівноваженість.

|| У якому відсутні ознаки хвилювання, тривоги, занепокоєння і т. ін.

Будь спокійний (спокійна); Будьте спокійні — не турбуйся (не турбуйтеся), не хвилюйся (не хвилюйтеся).

Бути спокійним за кого — що — не відчувати хвилювання за кого-, що-небудь; бути певним у кому-, чому-небудь.

3》 Який має врівноважений характер (про людину).

|| Власт. такій людині; такий, як у врівноваженої людини.

|| Який не порушує спокою, не завдає турбот, клопоту оточенню.

|| Смирний (про тварин).

4》 Який відбувається у спокої (у 1 знач.), без тривог і клопотів.

|| Без різких температурних і погодних змін, коливань (про пори року, дня); тихий, лагідний.

|| Не пов'язаний з турботами, клопотами.

|| Сповнений спокою.

5》 Приємний для ока, який не дратує, не подразнює (про колір, світло).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. спокійний — (який має спокійну вдачу) тихий, супокійний, погідливий, смирний, (про життя, старість) мирний, ідилічний, безтурботний.  Словник синонімів Полюги
  2. спокійний — спокі́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. спокійний — (на вдачу) тихий, лагідний, врівноважений; (куток) затишний; (- рухи) повільний, не нервовий; (голос) не схвильований, не збуджений; (- тварин) СМИРНИЙ; (колір) не дратівний; супокійний.  Словник синонімів Караванського
  4. спокійний — I безтурботний, поміркований, розважливий, розсудливий, флегма, флегматичний Фразеологічні синоніми: спокійний, як віник II див. безтурботний  Словник синонімів Вусика
  5. спокійний — [споук’ійнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  6. спокійний — СПОКІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Який перебуває в стані спокою (у 1 знач.). Непроглядний гай стоїть тихий та спокійний, темний та свіжий (Марко Вовчок); Погода чудова, тиха, безхмарна, вітру нема, море спокійне (М.  Словник української мови у 20 томах
  7. спокійний — диви́тися (пря́мо (зі спокі́йною со́вістю, сміли́во і т. ін.)) в о́чі кому—чому. Не відчувати своєї провини перед кимсь, не соромитися за свої дії, вчинки. (Мандрика:) Я зразу хотів сказати .. вам, що я дуже радий, що можу чесно дивитися вам в очі (О.  Фразеологічний словник української мови
  8. спокійний — БЕЗВІ́ТРЯНИЙ (про погоду, пору дня або року і т. ін. — без вітру), БЕЗВІ́ТРИЙ рідше; ШТИЛЬОВИ́Й (перев. про погоду на морі). Побризкані росою, трави стояли тихі, принишклі...  Словник синонімів української мови
  9. спокійний — Спокі́йний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. спокійний — СПОКІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Який перебуває в стані спокою (у 1 знач.). Непроглядний гай стоїть тихий та спокійний, темний та свіжий (Вовчок, І, 1955, 367); Погода чудова, тиха, безхмарна, вітру нема, море спокійне (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах