Великий тлумачний словник сучасної мови

розсудливо

розсу́дливо

Присл. до розсудливий 3).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розсудливо — розсу́дливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. розсудливо — РОЗСУ́ДЛИВО. Присл. до розсу́дливий 3. Варка побивалася й жалкувалася перед ним, – він тоді умовляв її .. і розважав; доводив їй розсудливо усяку річ, заспокоював (Марко Вовчок); Стьопа взяв обидва папірці і старанно та довго розглядав їх...  Словник української мови у 20 томах
  3. розсудливо — РОЗУ́МНО (у відповідності з вимогами розуму), РОЗСУ́ДЛИВО, МУ́ДРО, РОЗВА́ЖЛИВО, ТВЕРЕ́ЗО, РОЗВА́ЖНО рідше, РОЗСУ́ДНО рідше, ЗМУ́ДРА діал.  Словник синонімів української мови
  4. розсудливо — Розсу́дливо, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розсудливо — РОЗСУ́ДЛИВО. Присл. до розсу́дливий 3. Варка побивалася й жалкувалася перед ним,— він тоді умовляв її.. і розважав; доводив їй розсудливо усяку річ, заспокоював (Вовчок, І, 1955, 170); Стьопа взяв обидва папірці і старанно та довго розглядав їх...  Словник української мови в 11 томах