розсудливий
розсу́дливий
-а, -е.
1》 Здатний мислити, міркувати, діяти правильно й розумно.
2》 Який виражає розсудливість.
3》 Обґрунтований, розумний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розсудливий — розсу́дливий прикметник Орфографічний словник української мови
- розсудливий — Розважливий, розміркований; (крок) розумний, обґрунтований, вмотивований; пр. РОЗСУДЛИВО, о. з розсудом, і всі п. ф. від розсудливий. Словник синонімів Караванського
- розсудливий — див. вихований; розумний; спокійний Словник синонімів Вусика
- розсудливий — Розважний, розважливий, обережний, обачний, обачливий, поміркований, статечний, див. серйозний Словник чужослів Павло Штепа
- розсудливий — РОЗСУ́ДЛИВИЙ, а, е. 1. Здатний мислити, міркувати, діяти правильно й розумно. Тихий був Василько, розсудливий. Хто його й на розум добрий наставляв, Господь його знає!... Словник української мови у 20 томах
- розсудливий — РОЗСУ́ДЛИВИЙ (здатний обмірковувати, діяти правильно й розумно), РОЗВА́ЖЛИВИЙ, РОЗВА́ЖНИЙ, ПОМІРКО́ВАНИЙ, РАЦІОНАЛІСТИ́ЧНИЙ, ТВЕРЕ́ЗИЙ, РОЗМІРКО́ВАНИЙ розм., РОЗСУ́ДНИЙ діал. "Не така вона буває, як розмовляє зо мною. Словник синонімів української мови
- розсудливий — Розсу́дливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розсудливий — РОЗСУ́ДЛИВИЙ, а, е. 1. Здатний мислити, міркувати, діяти правильно й розумно. Тихий був Василько, розсудливий. Хто його й на розум добрий наставляв, господь його знає!... Словник української мови в 11 томах