розсудливий
РОЗСУ́ДЛИВИЙ (здатний обмірковувати, діяти правильно й розумно), РОЗВА́ЖЛИВИЙ, РОЗВА́ЖНИЙ, ПОМІРКО́ВАНИЙ, РАЦІОНАЛІСТИ́ЧНИЙ, ТВЕРЕ́ЗИЙ, РОЗМІРКО́ВАНИЙ розм., РОЗСУ́ДНИЙ діал. "Не така вона буває, як розмовляє зо мною. Вона завсіди спокійна, рівна, розсудлива, поміркована й помірна в розмові..." (І. Нечуй-Левицький); Він з природи розважливий, ні перед чим і ні перед ким не торопів (Ю. Мушкетик); Розважний, солідний, років за сорок, він мав у підлеглих і в начальства значний авторитет як знавець своєї справи та ще як людина суворо принципова (О. Гончар); Раціоналістична людина; Я добре знаю, що читачі тепер занадто тверезі, позитивні, аби слухати наївну казку (М. Рильський); — Не хвалячи себе, я скажу, що я й розміркований, і не боягузливий, і не розтратливий (І. Нечуй-Левицький).
Значення в інших словниках
- розсудливий — розсу́дливий прикметник Орфографічний словник української мови
- розсудливий — Розважливий, розміркований; (крок) розумний, обґрунтований, вмотивований; пр. РОЗСУДЛИВО, о. з розсудом, і всі п. ф. від розсудливий. Словник синонімів Караванського
- розсудливий — див. вихований; розумний; спокійний Словник синонімів Вусика
- розсудливий — -а, -е. 1》 Здатний мислити, міркувати, діяти правильно й розумно. 2》 Який виражає розсудливість. 3》 Обґрунтований, розумний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розсудливий — Розважний, розважливий, обережний, обачний, обачливий, поміркований, статечний, див. серйозний Словник чужослів Павло Штепа
- розсудливий — РОЗСУ́ДЛИВИЙ, а, е. 1. Здатний мислити, міркувати, діяти правильно й розумно. Тихий був Василько, розсудливий. Хто його й на розум добрий наставляв, Господь його знає!... Словник української мови у 20 томах
- розсудливий — Розсу́дливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розсудливий — РОЗСУ́ДЛИВИЙ, а, е. 1. Здатний мислити, міркувати, діяти правильно й розумно. Тихий був Василько, розсудливий. Хто його й на розум добрий наставляв, господь його знає!... Словник української мови в 11 томах