розсікач

розсіка́ч

-а, ч.

Те, що розсікає (у 1 знач.) що-небудь, признач. для цього.

Значення в інших словниках

1. розсікач — РОЗСІКА́Ч, а́, ч. 1. Пристрій для розсікання газового полум'я в конфорці газової плити. 2. Аеродинамічна площина, яка встановлюється під переднім бампером в кузовних машинах і слугує для обмеження надходження повітря під днище, а відтак розріджує повітря під ним; сплітер.  Словник української мови у 20 томах