розсікач

РОЗСІКА́Ч, а́, ч.

1. Пристрій для розсікання газового полум'я в конфорці газової плити.

2. Аеродинамічна площина, яка встановлюється під переднім бампером в кузовних машинах і слугує для обмеження надходження повітря під днище, а відтак розріджує повітря під ним; сплітер.

Значення в інших словниках

1. розсікач — -а, ч. Те, що розсікає (у 1 знач.) що-небудь, признач. для цього.  Великий тлумачний словник сучасної мови