розтаскувати

розта́скувати

-ую, -уєш, недок., розтаскати, -аю, -аєш, док., перех., розм.

Те саме, що розтягати 2), 6), 7).

Значення в інших словниках

1. розтаскувати — розта́скувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розтаскувати — РОЗТА́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТАСКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що, розм. Те саме, що розтяга́ти 2, 6, 7. Татари не зупинялися ховати мерців. І вили над ними, шакали.., розтаскуючи по міжгір'ях їх білі кістки (З.  Словник української мови у 20 томах
3. розтаскувати — КРА́СТИ (непомітно брати чуже; займатися злодійством), СКРАДА́ТИ, ТЯГТИ́ (ТЯГНУ́ТИ) розм., ЦУ́ПИТИ розм., ПІДЦУ́ПЛЮВАТИ розм., ПІДЦА́ПУВАТИ розм., ХАПА́ТИ розм., КИВА́ТИ діал.; ВИКРАДА́ТИ (забирати потай звідкись); ЗЛОДІЮВА́ТИ розм., ЗЛОДІЯ́ЧИТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. розтаскувати — Розта́скувати, -кую, -куєш; розтаска́ти, -ка́ю, -ка́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. розтаскувати — РОЗТА́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТАСКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Те саме, що розтяга́ти 2, 6, 7. Татари не зупинялися ховати мерців. І вили над ними, шакали ..  Словник української мови в 11 томах