розтовмачений
розтовма́чений
-а, -е, розм.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розтовмачити.
|| розтовмачено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовирозтовма́чений
-а, -е, розм.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розтовмачити.
|| розтовмачено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови