розтовкувати
розто́вкувати
-ую, -уєш, недок., розтовкти, -вчу, -вчеш; мин. ч. розтовк, -ла, -ло; док., перех., розм.
1》 Товчінням роздробляти, подрібнювати що-небудь, перетворювати на дрібні шматки або на м'яку масу чи порошок.
|| Розтоптуючи, порушувати цілісність чого-небудь.
2》 тільки док. Порушити цілісність чого-небудь ударом (ударами); розбити щось.
|| Пошкодити, ранити яку-небудь частину тіла (в бійці, при падінні і т. ін.).
|| рідко. Роздавити, розчавити кого-, що-небудь.
3》 тільки док., у сполуч. зі сл. собі, діал. Уяснити, усвідомити; розтлумачити.
Великий тлумачний словник сучасної української мови