розтовкувати

розто́вкувати

-ую, -уєш, недок., розтовкти, -вчу, -вчеш; мин. ч. розтовк, -ла, -ло; док., перех., розм.

1》 Товчінням роздробляти, подрібнювати що-небудь, перетворювати на дрібні шматки або на м'яку масу чи порошок.

|| Розтоптуючи, порушувати цілісність чого-небудь.

2》 тільки док. Порушити цілісність чого-небудь ударом (ударами); розбити щось.

|| Пошкодити, ранити яку-небудь частину тіла (в бійці, при падінні і т. ін.).

|| рідко. Роздавити, розчавити кого-, що-небудь.

3》 тільки док., у сполуч. зі сл. собі, діал. Уяснити, усвідомити; розтлумачити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтовкувати — розто́вкувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розтовкувати — див. трощити Словник синонімів Вусика
  3. розтовкувати — РОЗТО́ВКУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТОВКТИ́, вчу́, вче́ш; мин. ч. розто́вк, ла́, ло́; док., що, розм. 1. Товчінням роздробляти, подрібнювати що-небудь, перетворювати на дрібні шматки або на м'яку масу чи порошок. Словник української мови у 20 томах
  4. розтовкувати — ДАВИ́ТИ на кого-що, кого, що (з силою налягати на когось-щось; налягати своєю вагою), НАДА́ВЛЮВАТИ на кого-що, ТИ́СНУТИ, НАТИСКА́ТИ (НАТИ́СКУВАТИ), НАДУ́ШУВАТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ кого, що, ПРИДУ́ШУВАТИ кого, що, ПРИГНІ́ЧУВАТИ (ПРИГНІТА́ТИ рідше) кого... Словник синонімів української мови
  5. розтовкувати — РОЗТО́ВКУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТОВКТИ́, вчу́, вче́ш; мин. ч. розто́вк, ла́, ло́; док., перех., розм. 1. Товчінням роздробляти, подрібнювати що-небудь, перетворювати на дрібні шматки або на м’яку масу чи порошок. Словник української мови в 11 томах