розтовкувати

Значення в інших словниках

1. розтовкувати — розто́вкувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
2. розтовкувати — -ую, -уєш, недок., розтовкти, -вчу, -вчеш; мин. ч. розтовк, -ла, -ло; док., перех., розм. 1》 Товчінням роздробляти, подрібнювати що-небудь, перетворювати на дрібні шматки або на м'яку масу чи порошок. || Розтоптуючи, порушувати цілісність чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розтовкувати — РОЗТО́ВКУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТОВКТИ́, вчу́, вче́ш; мин. ч. розто́вк, ла́, ло́; док., що, розм. 1. Товчінням роздробляти, подрібнювати що-небудь, перетворювати на дрібні шматки або на м'яку масу чи порошок. Словник української мови у 20 томах
4. розтовкувати — ДАВИ́ТИ на кого-що, кого, що (з силою налягати на когось-щось; налягати своєю вагою), НАДА́ВЛЮВАТИ на кого-що, ТИ́СНУТИ, НАТИСКА́ТИ (НАТИ́СКУВАТИ), НАДУ́ШУВАТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ кого, що, ПРИДУ́ШУВАТИ кого, що, ПРИГНІ́ЧУВАТИ (ПРИГНІТА́ТИ рідше) кого... Словник синонімів української мови
5. розтовкувати — РОЗТО́ВКУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТОВКТИ́, вчу́, вче́ш; мин. ч. розто́вк, ла́, ло́; док., перех., розм. 1. Товчінням роздробляти, подрібнювати що-небудь, перетворювати на дрібні шматки або на м’яку масу чи порошок. Словник української мови в 11 томах