розторжя

розто́ржя

-я, с., діал., рідко.

Завершення ярмарку.

Значення в інших словниках

1. розторжя — РОЗТО́РЖЯ, я, с., розм. Закінчення базару, ярмарку, торгування. Пішов Кульбашний на розторжя (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
2. розторжя — Розто́ржя, -жя, -жю, -жям, на -жі  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)