розторжя

РОЗТО́РЖЯ, я, с., розм.

Закінчення базару, ярмарку, торгування.

Пішов Кульбашний на розторжя (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. розторжя — -я, с., діал., рідко. Завершення ярмарку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. розторжя — Розто́ржя, -жя, -жю, -жям, на -жі  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)