розтривожений

розтриво́жений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розтривожити.

2》 у знач. прикм. Приведений у рух, дію, виведений зі стану спокою, нерухомості.

3》 у знач. прикм. Який перебуває у стані тривоги, неспокою, хвилювання.

|| Сповнений тривоги, неспокою, хвилювання (про душу, серце).

Значення в інших словниках

1. розтривожений — розтриво́жений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розтривожений — РОЗТРИВО́ЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розтриво́жити. Розтривожений згадками, косар підіймає з покосу обліплену пелюстками цвіту і травою косу, мантачкою витягує з неї срібний передзвін і так починає косити, що в заростях стихає здивований деркач (М.  Словник української мови у 20 томах
3. розтривожений — ЗАНЕПОКО́ЄНИЙ (який перебуває в стані душевного неспокою), НЕСПОКІ́ЙНИЙ, СХВИЛЬО́ВАНИЙ, СТУРБО́ВАНИЙ, ЗНЕРВО́ВАНИЙ, НЕРВО́ВИЙ, СТРИВО́ЖЕНИЙ підсил., РОЗТРИВО́ЖЕНИЙ підсил., РОЗБУ́РКАНИЙ розм., РОЗТУРБО́ВАНИЙ рідко; РОЗ'Я́ТРЕНИЙ (перев. із сл.  Словник синонімів української мови
4. розтривожений — РОЗТРИВО́ЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розтриво́жити. Розтривожений згадками, косар підіймає з покосу обліплену пелюстками цвіту і травою косу, мантачкою витягує з неї срібний передзвін і так починає косити...  Словник української мови в 11 томах