розтулятися

розтуля́тися

-яється і рідше розтулюватися, -юється, недок., розтулитися, -тулиться, док.

1》 Розтискатися, розмикатися (про що-небудь стиснуте, зімкнуте).

|| Розпрямлятися, розслаблятися (про що-небудь складене, зігнуте, стулене).

2》 розм. Розкриватися, розгортатися (про що-небудь закрите, згорнуте).

3》 Розсовуватися, відслонятися (про частини, краї чого-небудь).

4》 тільки недок. Пас. до розтуляти.

Значення в інших словниках

1. розтулятися — розтуля́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розтулятися — РОЗТУЛЯ́ТИСЯ, я́ється і рідше РОЗТУ́ЛЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗТУЛИ́ТИСЯ, ту́литься, док. 1. Розтискатися, розмикатися, розходитися (про що-небудь стиснуте, зімкнуте).  Словник української мови у 20 томах
3. розтулятися — ВІДКРИВА́ТИСЯ (ставати відкритими — про уста, очі), РОЗКРИВА́ТИСЯ, РОЗТУЛЯ́ТИСЯ, ОТВЕРЗА́ТИСЯ ц.-с. (про уста); РОЗПЛЮ́ЩУВАТИСЯ (про очі). — Док.: відкри́тися, розкри́тися, розтули́тися, отверзти́ся, розплю́щитися.  Словник синонімів української мови
4. розтулятися — РОЗТУЛЯ́ТИСЯ, я́ється і рідше РОЗТУ́ЛЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗТУЛИ́ТИСЯ, ту́литься, док. 1. Розтискатися, розмикатися (про що-небудь стиснуте, зімкнуте).  Словник української мови в 11 томах