розтурбований

розтурбо́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розтурбувати.

Значення в інших словниках

1. розтурбований — розтурбо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розтурбований — РОЗТУРБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розтурбува́ти. Котра козачка проходила, то все козачка розтурбована, у тривозі! (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
3. розтурбований — ЗАНЕПОКО́ЄНИЙ (який перебуває в стані душевного неспокою), НЕСПОКІ́ЙНИЙ, СХВИЛЬО́ВАНИЙ, СТУРБО́ВАНИЙ, ЗНЕРВО́ВАНИЙ, НЕРВО́ВИЙ, СТРИВО́ЖЕНИЙ підсил., РОЗТРИВО́ЖЕНИЙ підсил., РОЗБУ́РКАНИЙ розм., РОЗТУРБО́ВАНИЙ рідко; РОЗ'Я́ТРЕНИЙ (перев. із сл.  Словник синонімів української мови
4. розтурбований — РОЗТУРБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розтурбува́ти. Котра козачка проходила, то все козачка розтурбована, у тривозі! (Вовчок, І, 1955, 359).  Словник української мови в 11 томах