розтяжка

розтя́жка

-и, ж.

1》 розм., рідко.Навмисно повільне, протяжне вимовляння (звуків, слів).

2》 Стальний трос, дріт і т. ін., які використовуються для збереження чого-небудь у певному положенні.

Значення в інших словниках

1. розтяжка — розтя́жка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. розтяжка — Тяг  Словник чужослів Павло Штепа
3. розтяжка — РОЗТЯ́ЖКА, и, ж. Стальний трос, дріт і т. ін., які використовуються для збереження чого-небудь у певному положенні. Посаджені дерева треба підв'язати до кілків. Більшим, якщо вони посаджені не на вулицях, краще давати розтяжки (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. розтяжка — РОЗТЯ́ЖКА, и, ж. 1. рідко. Навмисно повільне, протяжне вимовляння (звуків, слів). Розпитував [Войтюк] Коропова про його життя-буття і після кожної відповіді схвально похитував головою зі своїм звичайним, мабуть прибереженим з війни, «хорошо»...  Словник української мови в 11 томах