розтяжка
розтя́жка
-и, ж.
1》 розм., рідко.Навмисно повільне, протяжне вимовляння (звуків, слів).
2》 Стальний трос, дріт і т. ін., які використовуються для збереження чого-небудь у певному положенні.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розтяжка — розтя́жка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- розтяжка — Тяг Словник чужослів Павло Штепа
- розтяжка — РОЗТЯ́ЖКА, и, ж. Стальний трос, дріт і т. ін., які використовуються для збереження чого-небудь у певному положенні. Посаджені дерева треба підв'язати до кілків. Більшим, якщо вони посаджені не на вулицях, краще давати розтяжки (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- розтяжка — РОЗТЯ́ЖКА, и, ж. 1. рідко. Навмисно повільне, протяжне вимовляння (звуків, слів). Розпитував [Войтюк] Коропова про його життя-буття і після кожної відповіді схвально похитував головою зі своїм звичайним, мабуть прибереженим з війни, «хорошо»... Словник української мови в 11 томах