розтяжка
РОЗТЯ́ЖКА, и, ж.
1. рідко. Навмисно повільне, протяжне вимовляння (звуків, слів).
Розпитував [Войтюк] Коропова про його життя-буття і після кожної відповіді схвально похитував головою зі своїм звичайним, мабуть прибереженим з війни, «хорошо», яке вимовляв з розтяжкою (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 116).
2. Стальний трос, дріт і т. ін., які використовуються для збереження чого-небудь у певному положенні.
Посаджені дерева треба підв’язати до кілків. Більшим, якщо вони посаджені не на вулицях, краще давати розтяжки (Озелен. колг. села, 1955, 135);
Розтяжки зчіпок кріпляться до причіпних хомутів, а з другого боку до них кріпляться сівалки; це запобігає вигину зчіпки.. Для нормальної роботи важливо, щоб усі розтяжки були однаково натягнуті (Механ. і електриф.., 1953, 85).
Значення в інших словниках
- розтяжка — розтя́жка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- розтяжка — -и, ж. 1》 розм., рідко.Навмисно повільне, протяжне вимовляння (звуків, слів). 2》 Стальний трос, дріт і т. ін., які використовуються для збереження чого-небудь у певному положенні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розтяжка — Тяг Словник чужослів Павло Штепа
- розтяжка — РОЗТЯ́ЖКА, и, ж. Стальний трос, дріт і т. ін., які використовуються для збереження чого-небудь у певному положенні. Посаджені дерева треба підв'язати до кілків. Більшим, якщо вони посаджені не на вулицях, краще давати розтяжки (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах