розумник
розу́мник
-а, ч., розм.
1》 Розумна, розсудлива, знаюча людина.
|| Тямущий, слухняний хлопчик.
|| Догадлива людина.
2》 ірон. Той, хто вважає себе розумнішим за інших, намагається вдавати з себе розумного.
Великий тлумачний словник сучасної української мови