розхиляти

розхиля́ти

-яю, -яєш, недок., розхилити, -хилю, -хилиш, док., перех.

1》 Відводити в різні боки, відхиляти набік, роз'єднувати що-небудь зімкнуте, з'єднане, дотичне.

|| Розставляти, розводити в сторони (руки, ноги, крила).

2》 Розкривати, розчиняти (що-небудь закрите, зачинене).

|| Розкривати, розтуляти (очі, уста і т. ін.).

|| Розпускати, розгортати (що-небудь згорнуте, стулене).

3》 спец. Розсовувати, розставляти на певну відстань кінці чого-небудь (циркуля, ножиць і т. ін.).

4》 Розпрямляти, розгинати що-небудь зігнуте, нахилене. Розхиляти спину.

5》 Розкидати, простягати широко в сторони.

6》 Примушувати сильно колихатися, хитатися; розгойдувати.

Значення в інших словниках

1. розхиляти — розхиля́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розхиляти — РОЗХИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., РОЗХИЛИ́ТИ, хилю́, хи́лиш, док., що. 1. Відводити в різні боки, відхиляти набік, роз'єднувати що-небудь зімкнуте, з'єднане, дотичне.  Словник української мови у 20 томах
3. розхиляти — ВІДКРИВА́ТИ (знімаючи, відгортаючи якесь накриття, заслону з кого-, чого-небудь, робити його видним, доступним зорові), РОЗКРИВА́ТИ, ВІДСЛОНЯ́ТИ, ВІДСЛО́НЮВАТИ, ВІДТУЛЯ́ТИ, РОЗТУ́ЛЮВАТИ, РОЗТУЛЯ́ТИ, РОЗХИЛЯ́ТИ, ОГО́ЛЮВАТИ, ОГОЛЯ́ТИ. — Док.  Словник синонімів української мови
4. розхиляти — РОЗХИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., РОЗХИЛИ́ТИ, хилю́, хи́лиш, док., перех. 1. Відводити в різні боки, відхиляти набік, роз’єднувати що-небудь зімкнуте, з’єднане, дотичне.  Словник української мови в 11 томах