розхитуватися

розхи́туватися

-ується, недок., розхитатися, -ається, док.

1》 Ставати, робитися нестійким, неміцним у місцях з'єднань.

|| перен. Ставати нестійким, несталим, змінюватися (про погляди, уявлення і т. ін.).

2》 перен. Розладнуватися, занепадати (про лад, підвалини і т. ін.).

|| Погіршуватися, ставати розладнаним, підірваним (про сили, здоров'я, нерви і т. ін.).

3》 Коливатися в різні боки; розгойдуватися.

4》 тільки недок. Пас. до розхитувати 1-3).

Значення в інших словниках

1. розхитуватися — розхи́туватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розхитуватися — див. хитатися  Словник синонімів Вусика
3. розхитуватися — РОЗХИ́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗХИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. Ставати, робитися нестійким, неміцним у місцях з'єднань. Агрегати повинні бути якомога легкі, міцні, щоб менше розхитувались, а отже, й зношувались (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. розхитуватися — ПОГІ́РШУВАТИСЯ (ставати гіршим), ГІ́РШАТИ, ПСУВА́ТИСЯ, ПОГАНІ́ТИ розм.; ЗНИ́ЖУВАТИСЯ (про якість, майстерність тощо); РОЗЛА́ДНУВАТИСЯ, РОЗХИ́ТУВАТИСЯ, РОЗКЛЕ́ЮВАТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
5. розхитуватися — РОЗХИ́ТУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗХИТА́ТИСЯ, а́ється, док. 1. Ставати, робитися нестійким, неміцним у місцях з’єднань. Агрегати повинні бути по можливості легкі, міцні, щоб менше розхитувались, а отже, й зношувались (Знання..  Словник української мови в 11 томах