розхмарюватися

розхма́рюватися

-юється, недок., розхмаритися, -иться, док.

1》 Ставати ясним, безхмарним (про небо, обрій і т. ін.).

|| безос. Зникати з обрію, розходитися (про хмари).

2》 перен., розм. Розвіюватися, зникати.

3》 перен. Ставати радісним, привітним.

|| Набувати радісного, веселого виразу.

Значення в інших словниках

1. розхмарюватися — розхма́рюватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розхмарюватися — див. випогоджуватися; розгодинюватися  Словник синонімів Вусика
3. розхмарюватися — РОЗХМА́РЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗХМА́РИТИСЯ, иться, док. 1. Ставати ясним, безхмарним (про небо, обрій і т. ін.). Морозно. І небо розхмарилось – зорями глянуло (А. Головко); // безос. Зникати з обрію, розходитися (про хмари).  Словник української мови у 20 томах
4. розхмарюватися — РОЗХМА́РЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗХМА́РИТИСЯ, иться, док. 1. Ставати ясним, безхмарним (про небо, обрій і т. ін.). Морозно. І небо розхмарилось — зорями глянуло (Головко, І, 1957, 153); // безос. Зникати з обрію, розходитися (про хмари).  Словник української мови в 11 томах