розхряпаний

розхря́паний

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розхряпати.

|| розхряпано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. розхряпаний — розхря́паний дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. розхряпаний — РОЗХРЯ́ПАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до розхря́пати. Купила макітру, аж вона розхряпана (Сл. Б. Грінченка); // у знач. прикм. Задрипаний, розхряпаний екіпаж зупиняється, сунеться задом, як жучок перед перепоною, і повертає назад, – назад треба (В.  Словник української мови у 20 томах
3. розхряпаний — РОЗХРЯ́ПАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до розхря́пати. Купила макітру, аж вона розхряпана (Сл. Гр.); // У знач. прикм. На розхряпаних вікнах сиділи хлопці й співали (Мик., II, 1957, 178); Розхряпані двері ніколи не зачинялись, тому вітер гуляв як у полі (Панч, Синів.., 1959, 23).  Словник української мови в 11 томах