розцвічувати

розцві́чувати

-ую, -уєш, недок., розцвітити, -ічу, -ітиш, док., перех.

1》 Фарбувати в яскраві або різноманітні кольори, робити барвистим.

|| Надавати чому-небудь яскравості, барвистості.

|| Прикрашати чим-небудь яскравим, різнобарвним (прапорами, вогнями і т. ін.).

2》 перен. Надавати чому-небудь більшої виразності, краси; прикрашати.

Значення в інших словниках

1. розцвічувати — розцві́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розцвічувати — РОЗЦВІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЦВІТИ́ТИ, ічу́, і́тиш, док., що. 1. Фарбувати в яскраві або різноманітні кольори, робити барвистим. Палаців зали високі Розцвічує пензель митця (М. Бажан); Про позитивну люмінесценцію сьогодні знає, мабуть, кожен.  Словник української мови у 20 томах
3. розцвічувати — ЗАБА́РВЛЮВАТИ (надавати чому-небудь певної барви, кольору), ЗАФАРБО́ВУВАТИ, ФАРБУВА́ТИ, ЗАКРА́ШУВАТИ розм., КРА́СИ́ТИ розм., ОБА́РВЛЮВАТИ рідше, БА́РВИТИ рідко, ЗАФА́РБЛЮВАТИ рідко, ОФА́РБЛЮВАТИ рідко, ОФАРБО́ВУВАТИ рідко; РОЗФАРБО́ВУВАТИ...  Словник синонімів української мови
4. розцвічувати — РОЗЦВІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЦВІТИ́ТИ, ічу́, і́тиш, док., перех. 1. Фарбувати в яскраві або різноманітні кольори, робити барвистим. Палаців зали високі Розцвічує пензель митця (Бажан, І, 1946, 174); // Надавати чому-небудь яскравості, барвистості.  Словник української мови в 11 томах