розціловувати

розціло́вувати

-ую, -уєш, недок., розцілувати, -ую, -уєш, док., перех.

Довго, міцно цілувати.

Значення в інших словниках

1. розціловувати — розціло́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розціловувати — РОЗЦІЛО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЦІЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого. Довго, міцно цілувати, а також цілувати когось багато разів або багатьох. Ну, що я мав робити? Узяти й розцілувати її [Зіну] тут же, на тротуарі? Але що б мені помоглось з того? (В.  Словник української мови у 20 томах
3. розціловувати — РОЗЦІЛО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЦІЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Довго, міцно цілувати. Любов Максимівна розцілувала дівчат і Андрійка, а Іванові потисла руку міцно й приязно (Собко, Звич.  Словник української мови в 11 томах