Значення в інших словниках
-
розціпляти —
розціпля́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
розціпляти —
РОЗЦІПЛЯ́ТИ див. розці́плювати.
Словник української мови у 20 томах
-
розціпляти —
РОЗЦІПЛЯ́ТИ див. розці́плювати.
Словник української мови в 11 томах
-
розціпляти —
Розціпля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. розціпити, -плю, -пиш, гл. Разжимать, разжать, разнимать, разнять. Розціпити зуби. Розціпила руки і трохи пальцями повела себе по виду. Г. Барв. 116.
Словник української мови Грінченка