розціпляти

Розціпля́ти, -ля́ю, -єш

сов. в. розціпити, -плю, -пиш, гл. Разжимать, разжать, разнимать, разнять. Розціпити зуби. Розціпила руки і трохи пальцями повела себе по виду. Г. Барв. 116.

Значення в інших словниках

1. розціпляти — розціпля́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розціпляти — див. розціплювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розціпляти — РОЗЦІПЛЯ́ТИ див. розці́плювати.  Словник української мови у 20 томах
4. розціпляти — РОЗЦІПЛЯ́ТИ див. розці́плювати.  Словник української мови в 11 томах