розчиняти
розчиня́ти
I -яю, -яєш, недок., розчинити, -чиню, -чиниш, док., перех.
1》 Відчиняти, розкривати (двері, вікно і т. ін.).
|| Відчиняючи, розкриваючи двері, вікно і т. ін., робити вільним доступ, прохід куди-небудь.
|| рідко. Розтуляти що-небудь стулене, стиснуте.
2》 розм. Те саме, що анатомувати.
|| Очищати від нутрощів, потрухів; патрати.
II -яю, -яєш, недок., розчинити, -чиню, -чиниш, док., перех.
1》 Змушувати розчинитися в чому-небудь (див. розчинятися II 1)).
2》 перен. Примушувати злитися з чим-небудь, стати частиною чогось.
3》 Розводити борошно рідиною, приготовляючи тісто.
Великий тлумачний словник сучасної української мови