Великий тлумачний словник сучасної мови

розчленувати

розчленува́ти

див. розчленовувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розчленувати — розчленува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розчленувати — РОЗЧЛЕНУВА́ТИ див. розчлено́вувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. розчленувати — ДІЛИ́ТИ (на частини), ПОДІЛЯ́ТИ, РОЗДІЛЯ́ТИ (РОЗДІ́ЛЮВАТИ рідше), ЧЛЕНУВА́ТИ, РОЗЧЛЕНО́ВУВАТИ, РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ, РОЗТИНА́ТИ, РОЗБИВА́ТИ, ПАЮВА́ТИ розм., ШМАТУВА́ТИ розм., РОЗШМАТО́ВУВАТИ розм., ПАРЦЕЛЮВА́ТИ ек.; РОЗДВО́ЮВАТИ, ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. розчленувати — Розчленува́ти, -ну́ю, -ну́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розчленувати — РОЗЧЛЕНУВА́ТИ див. розчлено́вувати.  Словник української мови в 11 томах