розчленування

розчленува́ння

-я, с.

Дія за знач. розчленувати, розчленовувати.

Значення в інших словниках

1. розчленування — розчленува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. розчленування — РОЗЧЛЕНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розчленува́ти, розчлено́вувати. Вернадський був рішучим противником розчленування проблеми біосфери за галузями науки (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. розчленування — РОЗЧЛЕНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розчленува́ти, розчлено́вувати. В насильницькому розчленуванні західноукраїнських земель ганебну роль відіграли українські буржуазні націоналісти...  Словник української мови в 11 томах