розчленування
РОЗЧЛЕНУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. розчленува́ти, розчлено́вувати.
Вернадський був рішучим противником розчленування проблеми біосфери за галузями науки (з наук.-попул. літ.);
Розчленування процесів на операції потрібне для виявлення резервів економії часу за рахунок правильнішого виконання окремих операцій (з наук. літ.);
Продуктивність комбайнів ще низька. Збільшити її можна розчленуванням процесу на дві операції: збирання гички і збирання коренів (з наук. літ.);
Водорості належать до групи нижчих рослин. .. У них відсутні квіти, нема розчленування на корінь, стебло і листя (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)