розчленування

РОЗЧЛЕНУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. розчленува́ти, розчлено́вувати.

Вернадський був рішучим противником розчленування проблеми біосфери за галузями науки (з наук.-попул. літ.);

Розчленування процесів на операції потрібне для виявлення резервів економії часу за рахунок правильнішого виконання окремих операцій (з наук. літ.);

Продуктивність комбайнів ще низька. Збільшити її можна розчленуванням процесу на дві операції: збирання гички і збирання коренів (з наук. літ.);

Водорості належать до групи нижчих рослин. .. У них відсутні квіти, нема розчленування на корінь, стебло і листя (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розчленування — розчленува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розчленування — -я, с. Дія за знач. розчленувати, розчленовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розчленування — РОЗЧЛЕНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розчленува́ти, розчлено́вувати. В насильницькому розчленуванні західноукраїнських земель ганебну роль відіграли українські буржуазні націоналісти... Словник української мови в 11 томах