1. Словник української мови у 20 томах

розчленовуватися

РОЗЧЛЕНО́ВУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗЧЛЕНУВА́ТИСЯ, у́ється, і рідше РОЗЧЛЕНИ́ТИСЯ, ни́ться, док.

1. Розділятися на окремі частини (про що-небудь суцільне, єдине).

Складені сполучники тому що, від того що, через те що та ін. можуть розчленовуватись. Тоді пауза робиться перед що (перед ним ставиться кома) (з навч. літ.);

Збились [лошаки] докупи і летять, неначе змії, немов одне велетеньське тіло, нездатне розчленитися на окремі частини (Д. Міщенко).

2. тільки недок. Пас. до розчлено́вувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розчленовуватися — розчлено́вуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розчленовуватися — -ується, недок., розчленуватися, -ується, док. 1》 Розділятися на окремі частини (про що-небудь суцільне, єдине). 2》 тільки недок. Пас. до розчленовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розчленовуватися — РОЗЧЛЕНО́ВУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗЧЛЕНУВА́ТИСЯ, у́ється, док. 1. Розділятися на окремі частини (про що-небудь суцільне, єдине). Всяка прозаїчна мова розчленовується на окремі фрази (Рад. літ-во, 2, 1968, 31). 2. тільки недок. Пас. до розчлено́вувати. Словник української мови в 11 томах