розчленування
РОЗЧЛЕНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розчленува́ти, розчлено́вувати.
В насильницькому розчленуванні західноукраїнських земель ганебну роль відіграли українські буржуазні націоналісти, які вступили в злочинну змову з правлячими колами імперіалістичних держав (Ком. Укр., 9, 1969, 6);
Розчленування процесів на операції потрібне для виявлення резервів економії часу за рахунок правильнішого виконання окремих операцій (Техн. нормув.., 1958, 13).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розчленування — розчленува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- розчленування — -я, с. Дія за знач. розчленувати, розчленовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розчленування — РОЗЧЛЕНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розчленува́ти, розчлено́вувати. Вернадський був рішучим противником розчленування проблеми біосфери за галузями науки (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах