розчленування
РОЗЧЛЕНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розчленува́ти, розчлено́вувати.
В насильницькому розчленуванні західноукраїнських земель ганебну роль відіграли українські буржуазні націоналісти, які вступили в злочинну змову з правлячими колами імперіалістичних держав (Ком. Укр., 9, 1969, 6);
Розчленування процесів на операції потрібне для виявлення резервів економії часу за рахунок правильнішого виконання окремих операцій (Техн. нормув.., 1958, 13).
Словник української мови (СУМ-11)