Словник української мови в 11 томах

розчленування

РОЗЧЛЕНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розчленува́ти, розчлено́вувати.

В насильницькому розчленуванні західноукраїнських земель ганебну роль відіграли українські буржуазні націоналісти, які вступили в злочинну змову з правлячими колами імперіалістичних держав (Ком. Укр., 9, 1969, 6);

Розчленування процесів на операції потрібне для виявлення резервів економії часу за рахунок правильнішого виконання окремих операцій (Техн. нормув.., 1958, 13).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розчленування — розчленува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. розчленування — -я, с. Дія за знач. розчленувати, розчленовувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розчленування — РОЗЧЛЕНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розчленува́ти, розчлено́вувати. Вернадський був рішучим противником розчленування проблеми біосфери за галузями науки (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах