розчулений
розчу́лений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розчулити.
2》 у знач. прикм.Приємно схвильований, зворушений.
|| Який виражає схвильованість, зворушеність.
|| Сповнений схвильованості, зворушеності.
Великий тлумачний словник сучасної української мови