розшукний

розшукни́й

-а, -е.

Який щось, когось розшукує, признач. для цього.

Значення в інших словниках

1. розшукний — розшукни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. розшукний — РОЗШУКНИ́Й, а́, е́. Такий, що розшукує когось, щось. Капітан уходив до складу розшукної групи (з газ.).  Словник української мови у 20 томах