розшуковий

розшуко́вий

-а, -е.

1》 Стос. до розшуку (у 1 знач.).

|| Який проводить розшук кого-, чого-небудь.

2》 Те саме, що розвідувальний.

Значення в інших словниках

1. розшуковий — розшуко́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. розшуковий — РОЗШУКО́ВИЙ, а, е. 1. Стос. до розшуку (у 1 знач.); // Який проводить розшук кого-, чого-небудь. Є собаки сторожові, мисливські, їздові, розшукові, кімнатні, а також безпородні (дворняги) (з навч. літ.); До місця посадки [космічного корабля] ..  Словник української мови у 20 томах
3. розшуковий — РОЗШУКО́ВИЙ, а, е. 1. Стос. до розшуку (у 1 знач.); // Який проводить розшук кого-, чого-небудь. До місця посадки [космічного корабля].. йшли вертольоти розшукової групи (Рад. Укр., 27.IV 1971, 2). 2. Те саме, що розві́дувальний.  Словник української мови в 11 томах