розшуковий
РОЗШУКО́ВИЙ, а, е.
1. Стос. до розшуку (у 1 знач.);
// Який проводить розшук кого-, чого-небудь.
До місця посадки [космічного корабля].. йшли вертольоти розшукової групи (Рад. Укр., 27.IV 1971, 2).
2. Те саме, що розві́дувальний.
— Ось тут, де був ресторан, ми пробурили нашу найщасливішу розшукову свердловину (Роб. газ., 24.XI 1964, 2).
Словник української мови (СУМ-11)