розшуковий
РОЗШУКО́ВИЙ, а, е.
1. Стос. до розшуку (у 1 знач.);
// Який проводить розшук кого-, чого-небудь.
До місця посадки [космічного корабля].. йшли вертольоти розшукової групи (Рад. Укр., 27.IV 1971, 2).
2. Те саме, що розві́дувальний.
— Ось тут, де був ресторан, ми пробурили нашу найщасливішу розшукову свердловину (Роб. газ., 24.XI 1964, 2).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розшуковий — розшуко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- розшуковий — -а, -е. 1》 Стос. до розшуку (у 1 знач.). || Який проводить розшук кого-, чого-небудь. 2》 Те саме, що розвідувальний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розшуковий — РОЗШУКО́ВИЙ, а, е. 1. Стос. до розшуку (у 1 знач.); // Який проводить розшук кого-, чого-небудь. Є собаки сторожові, мисливські, їздові, розшукові, кімнатні, а також безпородні (дворняги) (з навч. літ.); До місця посадки [космічного корабля] .. Словник української мови у 20 томах