розіграш

ро́зіграш

-у, ч.

1》 Те саме, що розигри 1).

2》 Розігрування виграшів (у лотерею і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. розіграш — ро́зіграш іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. розіграш — [роз'іграш] -шу, ор. -шеим, м. (на) -ш'і, р. мн. -ш'іў  Орфоепічний словник української мови
3. розіграш — РО́ЗІГРАШ, у, ч. Дія за знач. розігра́ти 3. Восьмий розіграш почесного кубка [з вільної боротьби] зібрав рекордну кількість учасників – 146 (з газ.).  Словник української мови у 20 томах