розіграш

РО́ЗІГРАШ, у, ч.

Дія за знач. розігра́ти 3.

Восьмий розіграш почесного кубка [з вільної боротьби] зібрав рекордну кількість учасників – 146 (з газ.).

Значення в інших словниках

1. розіграш — ро́зіграш іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. розіграш — [роз'іграш] -шу, ор. -шеим, м. (на) -ш'і, р. мн. -ш'іў  Орфоепічний словник української мови
3. розіграш — -у, ч. 1》 Те саме, що розигри 1). 2》 Розігрування виграшів (у лотерею і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови