Значення в інших словниках
-
розілляти —
розілля́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
розілляти —
РОЗІЛЛЯ́ТИ див. розлива́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
розілляти —
(і) водо́ю не розли́ти (не розілля́ти). 1. кого. Неможливо розлучити, роз’єднати кого-небудь із кимсь. Про Валю та діда Маркіяна люди казали: “Злигався старий з малим, що їх і водою не розіллєш: скрізь удвох” (С.
Фразеологічний словник української мови
-
розілляти —
Розілля́ти, -лля́ю, -лля́єш = розли́ти
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
розілляти —
РОЗІЛЛЯ́ТИ див. розлива́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
розілляти —
Розілля́ти, -ля́ю, -єш гл. = розлити.
Словник української мови Грінченка